Мета. Учні дізнаються, які вчинки є правопорушеннями та які види відповідальності та покарань існують. 

Форма та методи: вивчення ситуацій, дискусія, лекція. 

Матеріали: заздалегідь надруковані ситуації

Оріентовний час: 45 хвилин

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Учитель розповідає:

Недоліком правової свідомості окремих учнів є хибні уявлення про зміст правових норм. Деякі підлітки та молоді люди визнають наявність заборон, але неправильно уявляють собі їхню сутність, наслідки невиконання. Багато з них упевнені, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності. Вони мають сумнів у дієвості положення, що «незнання закону не звільняє від відповідальності тих, хто його порушує», нерідко не вміють зіставляти свої дії та вчинки з вимогами права. За необхідності давати правову оцінку конкретному правопорушенню, вони виходять з власних уявлень, що таке протиправне, що, як правило, ґрунтується не на знаннях конкретних положень закону, а передусім на відомих їм нормах моралі та звичках. Такі недоліки правової свідомості є однією з причин здійснення правопорушень неповнолітніми.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Учитель об’єднує клас у 3 групи і роздає кожній групі картку з однією з наведених нижче ситуацій.

Ситуація 1. Під час спілкування в інтернет-чаті 16-річний Тарас, використовуючи нецензурну лексику, образив свою співрозмовницю Катерину. На її зауваження він не реагував. Чи порушив Тарас громадський порядок? Чи може він бути притягнутий до відповідальності? Якщо так, то до якої відповідальності він може бути притягнутий?

Ситуація 2. Дев’ятикласники Андрій і Максим чекали дітей з початкових класів за рогом школи, відбирали у них гроші і говорили, якщо вони комусь розкажуть, їм буде дуже погано. Як можна класифікувати дії Андрія та Максима, як проступок, правопорушення чи злочин?

Ситуація 3. У кінотеатрі демонструвався фільм. Через півгодини після початку в залі з’явилася група хлопців і дівчат. Дивитися фільм стало неможливо: вигуки, коментарі, нецензурні вислови. Один із хлопців цієї компанії став чіплятися до дівчат і ображати їх. Хтось із глядачів зателефонував до поліції. Чи є дії хлопців правопорушенням? Чи можна за такі дії притягнути до відповідальності? Якщо так, то до якої відповідальності вони можуть бути притягнуті?

Групи мають 10 хвилин на обмірковування. Після цього по черзі представляють класу результати роботи. Учитель і клас обговорюють представлену ситуацію за наступними запитаннями: 

- Чи є образи в Інтернеті правопорушенням?

- Які дії можна вважати протиправними?

- Які можуть бути види покарання за вчинення злочину?

2. Учитель робить висновки:

Тарас (ситуація 1) образив людину, отже, порушив громадський порядок і може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. 

Андрій та Максим (ситуація 2) дійсно вчинили злочин. Їхні дії дійсно протизаконні. Вони вчинили вимагання – злочин, передбачений ст. 189

Кримінального Кодексу України.

Хлопці у ситуації 3 порушили громадський порядок і можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. «Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Законодавство України охоплює різні галузі права. Серед них важливе місце належить конституційному праву, норми якого регулюють найважливіші суспільні відносини, що закріплюють основи організації суспільства і правового становища особи, державного устрою, це і знаходить своє відображення в Конституції України, яка є Основним Законом держави. 

Адміністративне право регулює організацію і діяльність апарату державного управління. Норми адміністративного права охоплюють санітарні, протипожежні правила, а також правила дорожнього руху, користування транспортом, поведінки в громадських місцях, військового обліку та багато інших, що регулюють діяльність різних установ, їхніх працівників, поведінку громадян. Якщо людина порушує встановлені правила, її вважають правопорушником і накладають на неї адміністративне стягнення. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відносини між людьми, громадянами й організаціями, між самими організаціями регулюються нормами цивільного права, що покладає певні обов’язки і надає права громадянам і організаціям. Діти, як і дорослі, вважаються правоздатними, можуть мати майно, яке їм дісталося у спадок, можуть бути авторами вірша чи оповідання тощо. Щоправда, не кожна правоздатна особа може самостійно здійснювати свої права. Оскільки здатність діяти розумно, правильно розпоряджатися своїм майном, брати на себе певні обов’язки людина набуває у відповідному віці, закон визначає поняття «цивільна дієздатність» та встановлює її межі (до 14 років – часткова дієздатність, 14-18 – неповна дієздатність, 18 років– повна дієздатність).

У Кримінальному Кодексі України описані всі види злочинів, за які передбачена кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність настає з чотирнадцяти років: умисне вбивство (ст.ст. 115-117), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, ч. 3 ст. 345, 346, 350, 377, 398), грабіж (ст.ст. 186, 262, 308), розбій (ст. 187, ч. 3 ст.ст. 262, 308) та інші. За всі інші злочини кримінальна відповідальність настає з 16 років.